Вечір,
Вже ліхтарі засвітились.
Тіні наче мазки акварелі
На вологому чистім папері
По асфальту у місті розлились.
Все не так, все якось інакше.
Легіт знову тихенько шепоче
І навіює сни.
Проти ночі
Всі відтінки здаються пом'якше.
Я читаю їх, наче рядочки
З дивовижних старих фоліантів.
Вибираю один з варіантів
Серед пісень весняної ночі
І співаю,
До самого ранку.
Хочь мене ти, звичайно, не чуєш,
Але вірю, що десь ти існуєш
І прийдеш,
Вбраний у вишиванку.
Твої кроки впізнаю одразу...
Простонеба, присівши на ґанку.
У обіймах туману й серпанку,
Сонця схід ми зустрінемо разом.
Весняний вечiр
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2025
Свидетельство о публикации №125030402771
Свидетельство о публикации №125030402771
Рецензии
Пришла весна, летят грачи...
Поэт и Муза обновили Кодекс чести:
Ни шагу назад, ни шагу на месте,
А только к духовным оргазмам вперед
И желательно вместе.
Емельянов-Философов 25.03.2025 22:35 • Заявить о нарушении
Поэт и Муза обновили Кодекс чести:
Ни шагу назад, ни шагу на месте,
А только к духовным оргазмам вперед
И желательно вместе.
Емельянов-Философов 25.03.2025 22:35 • Заявить о нарушении