Зникає каміння
Прокинулась з бажанням: “Хочу жити!
Писати акварелями весни!
Вдихати запах лісу, ладан мирти,
Хмільний настій духмяної сосни!”
Як надихає дріб цілющих крапель!
Смакує радість втомлена душа!
Здається, доторкнувся Божий ангел,
Щоб назавжди покинула журба.
Зникає непомітно все каміння,
Що з віком назбиралося в душі.
Вже не лякають прояви старіння,
Незвідані приваблюють путі.
Горять на сонці краплі, як рубіни,
Запалюють надію у серцях
На перемогу рідної країни
В нерівних і обтяжливих боях…
Зникаe камiння
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125030206184
Свидетельство о публикации №125030206184
Рецензии