ПОЕЗ Я В ДУШ МО Й ЖИВА
із ними рано - вранці прокидаюся,
зізнаюсь,що поезію люблю,
без неї,мов без кисню задихаюся.
Мої вірші живуть на небесах,
і в музики,поезія полоні,
її в пташиних чую голосах,
вона - неначе матінки долоні.
Вони завжди в душі моїй живуть,
коли сміюся,їм,і навіть плачу,
бо вдалі рими за живе беруть,
хоч інколи й багато часу трачу.
За всі поеми і свої вірші
я однозначно вдячний тільки Богу,
які,мов ангели,злітають із душі
і осідають на життя мого дорогу.
Вони - творіння Господа живі,
закінчую поему про сусіда,
їх бережу постійно в голові,
коли в міському транспорті я їду.
Штрихи дарую вам свого вірша,
дощем сльозиться знову синє небо,
хоч плаче і кричить моя душа
поезіє,цей вірш пишу для тебе.
02.03.2025
О.Чубенко-Карпусь.
Свидетельство о публикации №125030204556