Поез я весна
на переліссі пролісок з'явився голубий,
а на березі голуб із голубкою воркує
і на душі у мене також настрій весняний.
Я буду милуватися,поезіє,тобою,
тонка краса природи і мелодія душі,
хоч у житті поезія пов'язана з журбою,
ти струни мого серця і усі мої вірші.
Весна настала,я згадав гірке своє кохання,
і молодості щастя і розлуки першу сіль,
уламок залишився у душі її останній,
вже залишок життя заносить біла заметіль.
В обіймах засинаю я поезіє з тобою,
і поцілунки щирі відчуваю на щоці,
крокую,поспішаючи бадьорою ходою
тримаючи вірші свої і ручку у руці.
А інколи по лисині мене віршами гладиш,
завжди прозора й чиста ти,мов ранішня роса,
та впевнений в одному,ти поезіє, не зрадиш,
і знов у мене на щоці з'являється сльоза.
01.03.2025
О.Чубенко-Карпусь
Свидетельство о публикации №125030104006