Весна прийшла
Цілющий лоскоче подих!
Надіям нема числа!
Хоч зараз пиши їм оди!
Весняне хмільне тепло
Струмує швидким потоком.
Розліг*, немовби вино,
Пахким обдає листочком.
Доноситься спів пташок
В акордах чуткої тиші.
Вриваються у рядок
Блаженства солодкі миті!
Мажорний звучить мотив:
В очах, у душі, у фразах.
Разносить завій* вітрів
Жадання душі, мов запах.
Смакую п’янкий напій,
Хоч в ньому є щось щемливе…
Летять по дорогах мрій
Думки про життя щасливе…
*Розліг (розлог) – широкий, відкритий простір; широчінь.
*Завій – рвучкий круговий рух вітру.
Свидетельство о публикации №125030102642