Весна прийшла

Нарешті вона прийшла!
Цілющий лоскоче подих!
Надіям нема числа!
Хоч зараз пиши їм оди!

Весняне хмільне тепло
Струмує швидким потоком.
Розліг*, немовби вино,
Пахким обдає листочком.

Доноситься спів пташок
В акордах чуткої тиші.
Вриваються у рядок
Блаженства солодкі миті!

Мажорний звучить мотив:
В очах, у душі, у фразах.
Разносить завій* вітрів
Жадання душі, мов запах.

Смакую п’янкий напій,
Хоч в ньому є щось щемливе…
Летять по дорогах мрій
Думки про життя щасливе…


*Розліг (розлог) – широкий, відкритий простір; широчінь.
*Завій – рвучкий круговий рух вітру.


Рецензии