Не завжди весело в житті,
Буває часто неспокійно,
Душа зітхає безнадійно
І довго марить в забутті.
Та враз невидима рука
Веде у дивний світ емоцій,
Дарує довгожданий спокій
І ритм, як спалах маяка.
Чарує полиск букв і слів,
Полонить вічна велич Ліри,
Що сяє краще, ніж сапфіри
На шатах вінценосних дів.
О, мить натхнення, щастя мить!
Поезій парус романтичний,
Такий велично-фантастичний,
Під сінь палкої Музи мчить.
Лунає поетичний спів,
Дзвенять в душі чуттєвіі струни,
У грудях тануть сніжні дюни,
Ліризму вітер їх зігрів…
Вiчна велич Лiри
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125022600077
Свидетельство о публикации №125022600077
Рецензии