Ода жiнцi
Полів і луків, вічної краси!
Ім’я твоє – це розсип самоцвітів!
Ти – мудрість, Божа милість! Ти єси!
Прекрасна, як весна, як небо синє,
Прикраса Всесвіту, безгрішний Храм!
Ти маєш серце пристрасне і щире,
Твоя усмішка діє, як бальзам!
Ти тепла, ніжна, світла, як світанок,
І неповторна, як саме життя,
Хоч часто знемагаєш, як підранок,
Та не втрачаєш дружнього чуття.
О, жінко! Ти тривога і натхнення,
Мелодія, утіха, аромат,
Надія, мрія, щастя, одкровення,
Ти – МАТИ Богом даних янголят!..
Свидетельство о публикации №125022600006