Хотiла б я
Де чисте небо, сонце і вода,
І там забути спритну швидкість років
І те, що є у світі ще біда.
Хотіла б там забути галас міста
І марити під тихий шелест хвиль,
Щоб тільки я була і вітру квінта,
А ще лазур на кілька сотень миль…
Щоб не було новин, що крають серце,
І слово “смерть” не різало, як ніж,
Щоб у душі ліричні звуки скерцо
Народжували теплий щирий вірш.
Щоб сонце випромінювало спокій
І розважали в час нічний зірки,
Щоб я у мрії линула солодкій
У мирний день без чорних хмар війни…
Свидетельство о публикации №125022600053