Як тільки сонячні долоні
Торкнуться ледь дахів і стріх,
Воркують голуби невтомні
В полоні лагідних утіх.
Зривається периста зграя,
Летить піднесено у вись,
Туди, де сяє синь безкрая,
Де можна з хмаркою зійтись…
Їм дуже добре з неба видно,
Як промінь злизує сніжок,
Як на дахах стає затишно
І чути сонця голосок.
Кружляють голуби над дахом,
Вбирають крихітки тепла…
Воркують радісно, бо шляхом
Йде королевою весна!
Воркують голуби
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125022600141
Свидетельство о публикации №125022600141
Рецензии