Тихо падає сніг
Тихо падає сніг…
Знов зима хазяйнує на нивах…
Вже не видно доріг,
Білий пух – на лугах і на схилах.
Одягає зима
І дуби, і берези, і клени,
Незабаром весна,
А вона сипле срібло та перли.
І не тільки ліси,
Вже і місто – немовби видіння.
Світ у брані краси
Відчуває жадане спасіння.
Всі хвилини життя
Пролітають в бентежній уяві.
Ностальгійне чуття
Бачить світло надії у сяйві.
Лихом стомлений нерв
Знов пригадує вибухів зблиски,
А задумлива твердь,
Наче з кошика, сипле сніжинки…
Тихо падаe снiг
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125022600126
Свидетельство о публикации №125022600126
Рецензии