Вiкна
Вечоріє… Вже ніч поспішає…
Залягає містерії час…
Світло вікон чуття навіває,
Обіцяє утішливість фраз.
У квартирах де тихо, де шумно,
Там у кожного доля своя:
Хтось зітхає від спогадів журно,
Хтось стискає від смутку уста.
Все там є: і печаль, і образа,
І кохання, і радості мить,
Задоволення, сум і відраза,
Сподівань опромінена нить…
Таємниць знають вікна багато
Про життя і про наші думки,
Часом блискають в ніч винувато,
Безпорадне почувши “прости…”.
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125022600101
Свидетельство о публикации №125022600101
Рецензии