Хай ведуть вас до храм в дороги...

Я прийшов знов до Храму сюди,
де любові Господньої ласка,
де свяченої сила води,
прочитайте поему будь ласка.

Там,де зірка над лісом встає
захід сонця край неба багріє,
де зозуля на гілці кує,
там душа моя з Богом радіє.

Я Господню любов всім несу,
бо граминочка часу лишилась,
Храму велич і Божу красу,
ми із Господом вже поріднились.

Там,де блиск золотих куполів,
де хрести Храму дивляться в небо
я тобою,Господь,захворів,
і крім ТЕБЕ - нічого не треба.

Хай ведуть вас до Храмів дороги
без вагання,підозр,сум'яття,
вже пізніше, не бийте порогів-
згодом марні вже всі каяття.

Нам,Господь,,мов ковточок води,
хоч на світі всім жити так тяжко,
ви до НЬОГО звертайтесь завжди,
а не тільки тоді,коли важко.

Вірш про велич і Храмів красу
він так чітко висвітлює тему,
сподіваюсь,що Всім,до"СЕРДЕЦЬ"донесу,
через це й написав цю поему.

                лютий 2025
                О.Чубенко-Карпусь