Я б все тобi вiддав...

Я б віддав тобі самий заключний день,
Крихту хліба б віддав у великий голод.
Я б забрав всі хвороби, забрав мігрень,
Аби тільки не знати твій стилий холод.

В жовтні став би твоїй парасолькой,
Став би киснем на схилах твого Букавелю.
І тебе обернувши, як стрічкою тонкой,
Від зурочення став би твоїм оберегом.

Я б забрав собі сльози твої і образи,
Серця біль і погані життєві пригоди.
Я б кидався на захист тобі одразу.
І навіки позбувся б своєї свободи.

Негаразди свої щоби ти подалала
Самим відданим псом би лежав біля ніг.
За твоєю спиною б з'явився крилами,
Якби ти так кохала, як я тебе зміг...


Рецензии