Ты в ночь не плачь...

Ганна Чубач

Не плач у ніч — вона і так сумує
Над тим, що надто швидко відійшло.
Даремно снігом березень лютує —
Вже стільки в лісі пролісків зійшло!
Не плач у ніч — вона і так минеться.
Змахни з лиця непрохану сльозу.
Душа душі мовчанкою озветься,
І вдарить грім весняний на грозу.
І стане світ, як музика, високий.
І вже ніхто не зможе відрізнить,
Чи у сльозині радість світлоока,
Чи, може, біль так сонячно бринить.
Не плач у ніч, я сліпну з того світла.
***************************************
Мій художній переклад:

Ты в ночь не плачь - она итак в печали
О том, что в Лету быстро отошло.
Снега напрасно в марте землю заметали -
В лесу подснежников немало расцвело.
Ты в ночь не плачь - она итак проходит.
Смахни с лица бегущую слезу.
Душа душе молчанием отзвонит
И гром весенний грянет на грозу.
И вспыхнет свет, как музыка высокий.
И никогда никто не отличит:
То слезы радости блистают светлооко
Иль может боль так солнечно звенит.
Ты в ночь не плачь, ведь я от света слепну...