Так дивно...
Вранці прощалась з тобою та не відлетіла...
Серце зітхнуло та знов за роботу взялось...
Пишуть, тобі значно краще. Це добре.
Щосили
Вір що ти все подолаєш...
Ще буде тепло.
Будуть мої чи то інші та люблячі очі...
...
Ти надто мужній, то ж впоратись зможеш і з цім
всім що тепер тебе там підіймати не хоче
З ліжка на ноги...
(а в ліжку легка ти там... ціль)
Завсім не впевнена в тому що ти прочитаєш
Все це колись. Та відчуєш як і відчував.
Чи я ще зможу тебе обійняти колись, я не знаю...
Знаю натомість, у ТИХ не болить голова
Хто за бабло. Кому байдуже що з нами буде,
В тих кому свій тільки спокій дорожчий за все...
Ти не такий. І нехай зло святкують іуди
Свято закінчиться.
Грім заспіває пісень.
Та полювати на тебе та інших всіх Світлих
Будуть не ті кого можна "за здєсь прідєржать"
Не відлетіла... Так дивно...
Писати є сили...
Тобто, ще можу залишити щось у віршах.
https://youtu.be/dQurbKNNnnU?si=hz6mu44SjW-SQRsT
Свидетельство о публикации №125021906994