Моя маленька рідненька хатина,
Я в ній жила як була ще дитина.
І хоча вона була маленька,
Але завжди була веселенька.
В ній жило 6 чоловік,
Матуся із п’ятьма дітками.
Братик і одна сестричка підлітками були,
А троє ще були малюками.
І як не тяжко було нам,
Та не втрачали ми надії.
Що прийде радість і до нас.
І збудуться всі наші мрії.
Всі виросли і розбіглись хто куди.
Хто в найми до багатших,
А хто поїхав у столицю назавжди,
Та ніколи не забували своєї хати.
Пройшло багато років з тієї пори,
Неначе це не з нами сталось.
І хоча життя злетіло як сніг з гори,
Але в душі все те зосталось.
15.02.2025
Моя маленька ридненька хатина
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125021904015
Свидетельство о публикации №125021904015
Рецензии