Э. Успенский Стихотворение о любимом друге Билингв

Poem about a Beloved Friend
Something aches in my poor heart,
As if a termite had settled in it.
I had a friend,
But he forgot about me.
His name was Andree,
But it too seems like Sergee.
And Volodya Kruzhkov was my closest friend
Closer than all my other close  friends.
No, not Kruzhkov, but Kvadratikov.
And we lived like a pair of brothers.
We'll sit on the divan,
And I'll say:
- Ivan,
Let's go to the Siberian forest massif,
And I'll help you, believe.
He left with his mother for Italy,
And I'm so sad about Vitaly.
Everyone tells me:
- Drop it,
Forget about this Kostya.
Klim doesn't write to you, again.
And that's okay, God bless him then.
Or maybe in this distant land  brattle
My Gleb was wounded in a heavy battle?
And what if he's sitting in Magadan
With dad on a trunk cary on?
And there are strong winds blowing anywhere,
And they don't sell envelopes never.
I feel good here in Moscow now,
And he's far away and sad low.
I'll be sad all day today in spare,
And I won't let myself go anywhere.

Вірш про улюбленого друга
У мене щось серце щемить,
Немов у ньому оселився терміт.
Друг у мене був,
Але він про мене забув.
Звали його Андрій,
Але здається, і Сергій…
І був мені Володя Гуртків
Ближче за всіх інших друзів.
Ні, не Кружків, а Квадратиків.
І жили ми, як пара братиків.
Сядемо ми з ним на диван
І я говорю:
— Іван,
Підемо ми з тобою в тайгу,
І тобі допоможу.
Поїхав він з мамою в Італію,
І я так сумую за Віталієм.
Мені всі кажуть:
—Киньте,
Забудьте про цього  Костю.
Не пише тобі Клим,
І добре, і бог із ним.
А може бути, в цьому далекому краю
Гліб мій поранений у важкому бою?
А раптом він сидить у Магадані
Із татом на чемодані?
А там дмуть сильні вітри
І не продають конверти.
Мені зараз добре в Москві,
А он там вдалині і в тузі.
Я сьогодні весь день прогрущу
І себе нікуди не пущу!