В наш час всього у нас є вдосталь,
Нічим не здивувати люд.
Лиш доброти і жалю обмаль,
Зате багато є облуд*.
Узимку є для нас малина,
І полуниця, й виноград,
От тільки усмішок – краплина
І мало приязних порад.
А як же хочеться уваги,
Тепла і ніжності душі,
Натомість – подихи зневаги
Або обітниці пусті.
О, як же хочеться, щоб поряд
Світились очі світляком
І зігрівали серце сповна,
А не вражали кип’ятком.
Так, є усе, одна лиш людськість,
На жаль, сьогодні – дефіцит.
Куди поділись чуйність, мудрість –
Від кривди і зневіри щит?..
*Облуда (розм.) – нещира людина; лицемір.
Дефiцит
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125021800046
Свидетельство о публикации №125021800046
Рецензии