Коли в душi весна
Байдуже, що тепла нема,
І хуртовина не дратує,
На те ж вона і є зима!
Морозний вітер гнівно віє,
Сніжком притрушує стежки,
А душу добре слово гріє,
Ліричні збуджує рядки…
Коли душа, мов у нірвані,
Де краплі відбивають дріб,
То їй погідно і в тумані,
Не заважають сніг і лід.
Коли в душі цвітуть фіалки,
Нарциси, крокуси, тюльпан
Для неї не існує мряки,
Є лиш весни солодкий бран!...
Свидетельство о публикации №125021800037