Зустрiч випадковой не бувае

Ні, зустріч випадковой не буває.
В житті усе продумано давно.
То просто до кінця ніхто не знає,
Чим закінчиться це «життєвоє кіно».

З народження закладені всі долі.
Враховані падіння, злети теж.
Ніщо не відбувається без волі
Того, хто всім керує тут. Авжеж!

Не всі пливуть в морях, злітають в небо,
Пірнають в надра матінки-Землі.
Не всіх героями Господь створив напевно,
Бо хтось побудував ті кораблі.

І, вочевидь, що саме цій Всевишній
Предбачив, що зустрітися змогли
Я - чоловік, скажімо так: поживший,
І дівчинка, що виросте колись.

Про мезальянс не було даже мови!
Ця зустріч, як джерело чистоти.
Всі почуття мої були здорові:
Любов до неї повна красоти.

Я опікав її, обдарював турботой,
Всі негаразди миттю розганяв.
Я не вважав це все моєй роботой.
І з подвигом ніколи не рівняв.

Та зустріч стала для обох потрібной.
І в долі в кожного залишила свій слід:
Я донечку свою зустрів тендітну,
Вона – свій захист від життєвих бід.

Життя у нас обох тепер змінилось.
Нам стало легко і цікаво жити.
І вдячні ми за цю Господню милість:
Друг друга по-сімейному любити.