Ти знаєш, дівчинко! Мені би так хотілось,
Твое обличчя гладячи губами,
Спитати вії: «Що вночі вам снилось:
Обличчя хлопця, чи обличчя мами?»
Спитати в теплих губ, відкритих трохи,
Чий смак вони із сону зберігають:
Смак поцілунків чистих і солодких,
Чи гіркоту сліз, що з очей збігають.
Спитати пальчики твої такі тендітні,
Чиїх вони торкались рук легенько,
Але боюся, що тієї ж миті
Від відповіді заболить серденько...
Ти знаeш, дiвчинко...
© Copyright: Валерий Гришков, 2025
Свидетельство о публикации №125021704565
Свидетельство о публикации №125021704565
Рецензии