Болит душа...

             Лучше умереть вдали от родины, чем прожить без родины в душе...
                В. Н. Делоне

   Краще померти далеко від Батьківщини, ніж прожити без Батьківщини в душі... Такі прекрасні слова, але вони не заради високого складу, не заради красивого слівця - вони з душі, з самої її клекочущей середини. Страшно не те, що побачити, а навіть усвідомити, що твою Батьківщину, як і багато років тому фашистська Німеччина зі своїми поплічниками, топче твою землю, руйнує твої міста і села, руйнує і спалює будинки, вбиває Твій народ, але вже хохлятський фашизм на чолі з антихристом Зе, з тим же фашизмом Німеччини, Польщі, Франції та інших шведів... Горіти вам всім, нелюдям 21століття, в пеклі!

 

Болит душа, но почему ж ей не болеть,
Коль всюду кровь и огнь бушующий пожарищ,
Когда и брат уж и не друг, и не товарищ,
А что-то между уступить и одолеть.

И скрыться с глаз, послать подальше всё, что там,
В моём Краю, в моей Стране, в моей Отчизне,
Где грош цена всему и вся, и даже жизни,
Она, та жизнь, реальна лишь по паспортам.

А так давно ты без главы среди снегов
Иль без неё, босой в зловонии муляки,
Где немцы уж, французы, турки и поляки:
Без рук, без ног - обрубки тел и без голов.

Хотели ведь убить Страну мою, меня,
Моих детей - мы все крещённые, и внуков,
В итоге, все вы там, где нет ни войн, ни звуков -
Есть только жар да копоть адского огня.

И чернота... Болит душа за тех, кто там,
В моей Стране: детишки малые и деды,
Считают дни, секунды, миги до Победы,
А я её, Победу, злыдням не отдам.

В том жизни Суть: всех накормить и отогреть,
За что готов, простит мне Бог!.. и умереть.