Живе собі любов..живе у тишині,
Ніхто її не бачить, ніхто її не чує.
Там, де слова лежать у глибині,
Де, кожний вічність у ній відчує.
Живе собі любов..велика у ній тайна,
Вона всіх зігріває, або наоборот.
Приносить в душу біль і не случайно,
Затягує, як павутиння, у свій коловорот.
Живе собі любов..дарує усім силу,
Можливо вона щира..то не біда.
Вона на світ же зовсім не просилась,
Але нежданно зародились почуття.
Живе собі любов..і слухає стук серця,
Бувають сумні будні..бувать і свята.
Вона бува солодка, а найчастіше з перцем,
Бо її теж наказує життя!!!
Живе соб любов
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2025
Свидетельство о публикации №125021608553
Свидетельство о публикации №125021608553
Рецензии