Зима вже скоро на порозі,
Що принесе та ми не знаєм.
Можливо будуть вже морози,
Та нас вони вже не злякають.
Ми вже привикли виживати,
І по плечу нам трудності усі.
А нам би перемоги дочекатись,
Щоб своє щастя тримати у руці.
Бо щастя там, де діти вдома,
Де кожний день лунає сміх.
Там де не ходить темна доля,
Де материнський не чути крик.
Там, де радіють батьку діти,
Не проводжаючи в дорогу.
За сина мати може порадіти,
Щоб не торкався сум її порогу.
Зима вже скоро на порозі,
А нині ми купаємось в теплі.
Так хочеться радіти перемозі,
Спокійно жити на своїй землі!!!
Зима вже скоро на пороз
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2025
Свидетельство о публикации №125021607805
Свидетельство о публикации №125021607805
Рецензии