Ти...
(І. С.)
...
Ти все виписуєш ті зоряні світи
Що аж за край у тобі саме про Кохання...
Я довго думала що щастя моє - Ти.
Тож, цілувала кожен раз немов в останнє.
І ти кричав зі мною в ліжку і "літав"...
Тепер я знаю. "Щастя" тут. Воно зі мною.
Вітання тій що в твоїх зоряних світах
Тебе зустріла переможцем і героєм!
А моє "щастя" - то дістатись до вікна.
Калюжу крові залишая на підлозі
Чергову...
Бачити вікно. І тут, сама,
Триматись ледве за повітря...
Бо невзмозі
Я сподіватись вже на те що ти прийдеш
Що допоможеш і плече своє підставиш.
А щастя поруч. Світло сонця золоте
Що ненадовго освітило всі вистави
Які влаштовує бурхливий темний світ...
Ні, мій Єдиний. Я вже більше не сумую.
Я посміхаюсь та кажу тобі : "привіт!
Одужуй. Вір. А я сама перезимую.
Як зимувала восени і влітку, як
Я щовесни чотири роки зимувала ...
Якщо згадаєш мене - знай. Що я Твоя.
Якщо. Згадаєш.
Наша доля нас зламала(
Не винні ми. Не винна я. Не винен ти.
Живи. Світи. Бо світ цей бачить тебе Світлим...
А я сьогодні тут торкаюсь темноти
Що все пояснює. Всім.
Ні. Не маю сили
Я більше вірити, молитися...
Вікно. Вже зовсім поруч...
Та я стримаюсь. Не вийду.
Вдягаю сукню. Це було вже. Там, давно ..
Колись тут янгол чепурився так, для виду.
Смішний маленький дивний янгол...
...
Біль мине.
Удар був сильним. Але ти ще маєш крила!
...
І все у світі цьому швидко промайне
І кожен встане... І "вікно" своє відкриє.
І кожен щось своє побачить у "вікні"...
...
Все буде добре. Тебе люблять. Поважають.
...
Я посміхаюсь, бачиш?
Так як до війни.
А кров так швидко вийти з мене поспішає...
Ці фото свіжі. Просто зараз. Саме тут.
Смішний притулок наш колишній...
Не прощаюсь.
Тебе я з тихими дощами віднайду.
(Світ вогняними переповнений дощами...)
Я довго думала що щастя моє - Ти.
Хоч поки доля нам дарує зовсім інше...
Та як забути? Як мені тепер піти?!
Коли не щастя ти мені...
А ЗНАЧНО БІЛЬШЕ.
https://youtu.be/hAQfsJDotfY?si=s55wsQdkV96JhTSN
Свидетельство о публикации №125021607353