Бажання

Якби хто знав як хочеться одного ранку
Проснутись і почути що скінчилася війна
Старого вже нема при владі отого тирана
І світом приавить мир. покій,любов,весна

Що повернулись по домам своїм солдати
Веселий і щасливий батько діток обійма
Гомінким щебетом сестра стрічає брата
І радість перемоги всіх людей  пройма

Що повернулися й усі вцілілі супостати
Котрі прийшли були вбивать і грабувать
Їх також кожного чекає дома жінка, мати
Хоч знають що поїхали вони були вмирать

За що? Чому? Чого ? Те зрозуміти важко
Комусь з кремля те було в голову збрело
У кабінетах бо своїх вони такі відважні
Відомо всім яким туди їх вітром занесло

Ой як хотілося б писати й прославляти Бога
Але ж бо зараз я пишу про те що всім болить
У кожного в житті свій шлях, своя дорога
І кожен знає сам до чого своє серце прихилить

Мені ж так тяжко бачити страждання інших
Котрі не знать чого втратили все що мав
Хто був майно. Хто рідних своїх, близьких
Відвіз на цвинтар і там тихенько поховав

Не хочу у цім вірші виправдовувать нікого
Історія  без мене все розтавить по місцям
Мені ж хотілось просто би прославить Бога
За те що бачив чув молитви й мир подарував

Лише на Нього й Його милість сподіваюсь
Бо в людях сотні раз розчарування ж мав
А з вірою молюсь та до Ісуса наближаюсь
Що б Він на всій планеті мир подарував !