Не хочу про тебе вже думати,
Та не взмозі думкам приказати.
Торкнулась ненароком розлука,
І встигла мою душу злякати.
Прийшло в моє серце кохання,
Не жданно...не гаданно...мило.
Увірвалось як сонечко зрання,
Промінцями душу всю освітило.
Не сказало мені лиш...як жити,
Не порадилось, чи воно мені треба.
Я не проти ... ще раз полюбити,
Та чи є у цьому велика потреба.
Ти прийшло: "Не занадто пізно?"
Так шаленно увірвалось в душу.
Ми з тобою тепер зовсім різні,
Та прийняти це важко..та мушу.
Що робити...тепер розгубилась,
Наче дівчинка вся встрепенулась.
За плечима життя....полюбила,
А життя взяло й посміхнулось!!!
Не просте кохання
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2025
Свидетельство о публикации №125021508419
Свидетельство о публикации №125021508419
Рецензии