1000 доба війни
Вибух, - мамо,
Татко, - вибух...
Я поранений в окопі.
- Гей, синочку , зробиш видих,
Янгол із любов'ю в скопі
збереже,
- тримайся, рідний.
Вкриє крилами - вдих гідний.
Лютий. Вибух.
Вибух лютий.
Пам'ять знає всі жахіття.
Вибух, горе, біль століття.
Звірства цього не забути.
День вже тисячний воює
за своє народ славетний.
Кожну хвилю дух гартує тАкож в обстріли ракетні.
Але, звикнути не можна,
як дитячі плачуть очі,
як сховатись в дні тривожні,
зберегти життя щоночі.
Може з втратами в завданні...
Буде знищено
сусіда.
Злого, клятого
в останнє
з півдня, півночі та східу.
Так, з виборюванням права
на життя та мову милу.
Хай чекає звір розправу.
Гідність маємо і силу.
Не впадемо ми в безодню.
Вдячність кожному герою.
Діб вже тисяча сьогодні
календарних із
війною.
19.11.2024
Запоріжжя
***
© Copyright: Светлана Пузина, 2025
Свидетельство о публикации №125021500725
Свидетельство о публикации №125021500725
Рецензии