Несподiвано
Несподівано сьогодні
Знов засипав двір сніжок!
Щоки, руки, ніс холодні
І не видно вже стежок.
Схаменувся, мабуть, лютий,
Нашу пильність притупив,
Одяг вже напівзабутий
Знов дістати ухвалив.
Ми ж весну вже виглядали
І раділи теплим дням.
Вже в уяві поставали
Спів пташиний, шум і гам.
А тепер усе під снігом:
І дерева, і трава!
Спить під білим балдахіном
Вся природа лісова.
Дуже все ж повільно лютий
Зустрічати йде весну.
Він то чуйний, то надутий,
Ноту вносить голосну.
Вітер виє, наче мантру
Промовляє під вікном.
Йде зима по тротуару
І милується сріблом…
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125021506108
Свидетельство о публикации №125021506108
Рецензии