на роду написано

на роду написано
інструментом сницара
суджено - одружено
спершу і на вік
до кінця під віничок
щиру ласку сіючи
боронити жалісну
гіркоту від щік

навіть сизочолими
марити роздолими
нивами і зливами
в травні у садах
і на Спас на яблучний
цілувати ямочки
від веселих усмішок 
ладі на щоках

де верба з розсохами
там гніздо закоханих
і співанка лагідна
і могутній грім
ми з тобою нагідні
мати наші кращі дні
і калину сніжну ми
в серці бережім

світлинa: Віктор Зарецький. Калина сніжна. 1987.


Рецензии