Непривабливий, холодний і сумний,
Ходить лютий, наче дід старий нудний.
Ми, зриваючи листки календаря,
Відчуваємо зими серцебиття.
Зовсім скоро, дуже скоро вже весна,
Може, врешті-решт закінчиться війна!
Зацвітуть повсюди луки і поля,
Відпочине від ракет і мін земля.
Теплий вітер розмете біду й печаль,
Радість в душах ми відчуємо, не жаль!
Скажем лютому невтішному: “Бувай!
Жити в мирі і теплі не заважай!”
Ми поїдемо додому в рідний край,
Будем жити у любові, пити чай.
Без тривоги і без остраху в очах
Двері й вікна ми відчинимо в домах.
Заховаємо у скрині ночі й дні,
Що були такі бентежні і сумні.
Краще в світі ми одягнемо вбрання,
На зупинку підем з назвою “Весна”.
О! Як добре буде жити без журби
І не чути ноток болю під грудьми!
Задивлятись на хмарки і на блакить,
Хвилі щастя відчувати кожну мить!
Зовсiм скоро
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125021208597
Свидетельство о публикации №125021208597
Рецензии
Файний вірш, дякую Вам. Дуже подобаються Ваші роботи.
Соня Арутюнова 16.02.2025 18:05 • Заявить о нарушении
Соня Арутюнова 16.02.2025 18:05 • Заявить о нарушении