З-за хмари раптом визирнуло сонце
і… сніг пішов. ЛапАтий, білий сніг!
Лежу, любуюсь, ніжусь під віконцем…
На щастя маю я такий… барліг.
Вже дрУгий рік – укриті лісом гори,
повітря чисте, нібито кришталь!
А під ногами – бірюзове море
і думи. Сірі роздуми, на жаль…
Давно бувало, в сонячну погоду
із неба дощ линЕ як із відра!.
А одночасно, ніби у догоду,
сміється сонце, скаче дітвора…
Ми бУдем іще довго пам’ятати
і дощ сліпий, і той пташиний сніг,
гукАла як у хату взимку мати
на запашний, гарячий ще, пиріг!.
12.02.2025
Курячий снiг
© Copyright: Олександр Мачула, 2025
Свидетельство о публикации №125021202461
Свидетельство о публикации №125021202461
Рецензии
