инопланетянин

билингва 2016/25







***
у вікні виблискували вогні новорічної ялинки -
точно там стояв товстий трикутний інопланетянин
у голчасто-зеленому вбранні, прикрашений безглуздими
намистами, стразами. так-так,
такий неповороткий гість
з іншої планети, і я подумав: а Господь
правильно робить, що не показується нам на очі,
інакше ми б його задовбали питаннями.
спростили (простіше нікуди), і ось він неповороткий,
вразливо-щасливий нагодований кашею
«слався» до пупа.
ні, боги повинні залишатися непомітними -
невидимки під час дощу -
витягати нас, як тепло зі щілин будинку,
як пічний дим - тільки вгору або вбік,
а там далі - ліс справжній: ялини високі й похмурі,
велетні, не кастровані цивілізацією.
і я навіть не знаю, хто мені симпатичніший -
дерева-вовки чи дерева-собаки.
боги, які визнали батьківство або ті,
що навіть не обернулися. тільки одного разу
на прощання поглянули у вікно.
там виблискували вогні.

***
в окне сверкали огни новогодней ели -
точно там стоял толстый треугольный инопланетянин
в игольчато-зеленом одеянии, украшенный нелепыми
ожерельями, стразами. да-да,
такой неповоротливый гость
с другой планеты, и я подумал: а Господь
правильно делает, что не показывается нам на глаза,
иначе мы бы его задолбали вопросами.
упростили (проще некуда), и вот он неповоротливый,
уязвимо-счастливый накормлен кашей
«славься» до пупа.
нет, боги должны оставаться незаметными -
невидимки во время дождя -
вытягивать нас, как тепло из щелей дома,
как печной дым - только вверх или в сторону,
а там дальше - лес настоящий: ели высокие и мрачные,
великаны, не кастрированные цивилизацией.
и я даже не знаю, кто мне симпатичней -
деревья-волки или деревья-собаки.
боги, которые признали отцовство или те,
что даже не обернулись. только однажды
на прощанье взглянули в окно.
там сверкали огни.