Весна на чужин
йду Білозір'ям і душа радіє,
хто ще не повернувся з чужини,
я впевнений - мене той зрозуміє.
Їм сняться не такі,як вдома сни,
і не такі там хмари і лелеки
для них чужі там запахи весни,
бо від батьків знаходяться далеко.
І не така на чужині весна,
як у селі своєму на подвір'ї,
бо тільки вдома є краса земна,
яку помітиш лиш у Білозір'ї.
Знов вибрав тему я вірша вузьку
він про дощі і пелену туманів
бо не такі там запахи бузку,
й незрозумілі запахи тюльпанів.
Коли сидів,писав цього вірша
з очей сльоза скотилась ненароком,
їх рветься навпіл за селом душа,
щоб із беріз напитись вдосталь соку.
Давно вже ждуть і рідні і батьки
вважайте за наказ це,чи вимогу,
у рідний край вертайтесь,земляки
спішіть скоріш до рідного порогу.
Шепочуть вже про зустріч вітряки
коли достигне на полях пшениця,
вас потяги доставлять й літаки
тоді звичайно,як війна скінчиться.
лютий 2025
Свидетельство о публикации №125020904712