Вчуся тебе прощати,
наче себе саму.
Через емоцій грати,
подумки обніму.
І відпущу без суму -
далі без мЕне йди.
Що собі хочеш думай,
лиш не займай біди.
Спить нехай сном глибоким,
скільки того часУ?!
Вчуся прощати доки
згадки в душі несу.
Чуєш, я відпустила.
Вічність минула? Мить?
Тільки де взяти сили,
щоб і себе простить?..
Вчуся прощати
© Copyright: Ева Сокол 2, 2025
Свидетельство о публикации №125020807425
Свидетельство о публикации №125020807425
Рецензии