Краплинки дощику і сяючі вогні,
Це – аномальні лютого прикмети…
В тумані сірім місяць угорі
Бентежно стежить за життям планети.
Не може зрозуміти він причин,
Збагнути ворожнечу достеменно:
Чому всю Землю огортає дим,
За що там люд стинається пекельно?
Пірнає місяць в океан думок…
А ніч благає небеса про тишу,
Ледь стримує бентежний холодок,
Побачивши страшну глибоку вирву…
Тривожна безвість, як сумний міраж,
Струмує звідусюди безперервно,
Загострює безрадісний пейзаж,
Вривається у душу безсердечно…
Тривожна безвiсть
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125020700048
Свидетельство о публикации №125020700048
Рецензии