без
плита печі ковтає сажу і туманів слину,
пориті ямами стежки - кроти й тхори полюють видко;
бувале сонце проглядає крізь гілки:
обрамлені зарослі вертаються назад
і по ночам, крізь їх вершки не видно зорепад,
хитаються, північно малюються у Вирі.
Я двічі не вертався. Десь є іще третій.
Без жалкостей по собі і без наявних муз;
Валет Піковий і бубновий туз,
хрестова 6 і вірний фаталізм -
товстенний канат по відчаю низам.
В мороз сонце морозить, в похмурість хмурість зригує себе;
десь, на Всепрощі когось жостко колотить -
прийняти прощення, буває - як гірко згрішить.
В Пагуби, як в Переродженні все - фіолетово-сіре
2025-02-06
Свидетельство о публикации №125020702091