Зимовий місяць лютий –
Задумливо сумний!
Морозами не скутий,
Безмовний і нудний…
Знайомий незнайомець,
Не схожий на зиму,
Все розгубив казкове,
Всю силу чарівну.
Раніше був суворий
І не любив пліток,
Носив кожушок модний
І мав могутній торс.
А зараз по калюжах
Він ходить, як жебрак,
Хода його недужа,
Одягнутий сяк-так…
Під вікнами бурмоче
Непевне, нечітке…
Можливо, щось пророче
Про грішне житіє?..
Та ось уже у парку
Вилазить первоцвіт,
Чекає сонця ласку
І шле весні привіт…
Знову лютий
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125020606150
Свидетельство о публикации №125020606150
Рецензии