Чорно-бiле

білі братства - чорні сотні
вічно зігнуті хребти
відчай – начебто безодня:
хоч усе життя лети

скрізь анатоми стосунків
я ж – теолог почуттів
і в гібриди Ніцше\Юнга
душу звести не схотів

чорни списки – учорашнє
завтра білі плями скрізь
а сьогодні тільки дражнить
тінню світлого «колись»

є про що з будь-ким мовчати:
ось де ми, он там вони
в джазі нині лиш дівчата
а у хлопців – рок війни

білий смокінг - чорний ринок
от і відповідь - чому
люди гірші, ніж тварини
та страшніші за чуму

неприкаяний блукає
та уракає гуртом
православно-мирний Каїн
з автоматом та хрестом

спонукає обирати:
вільна смерть – життя терпіл
в рамку чорного квадрату -
чи у затхлість білих кіл

щедрий вечір - на добраніч
перли сліз - скупі слова
отакі життєві грані
зрозуміти - чорта з два

чорна кава - білі вина
зняти біль не до снаги
якщо скрізь сама невинність –
за чиї то все гріхи?

де чесноти, там і вади
не обдуриш долю цю:
є на день посвяткувати –
рік на опохміл працюй

чорні дні та білі ночі
тобто виходу нема
і в забиті пилом очі
снігом харкає зима

відцвiли рожевим вишні
то й немає вороття
в кольоровість мрій колишніх
з чорно-білого життя