Зрада свободи

Там люди – лиш ресурс без права на життя, 
Їх кров – це зиск, їх біль – закон, що всіх бентежить. 
І світлу віру гасить пропаганди маячня, 
Не смійте думати, замість сніданку споживайте пресу. 
У країні тій еліти правлять та слідкують, 
Щоб розум був у межах п'ять на два. 
Людей пригнічують, народ катують. 
Але всім до вподоби це життя. 
Та є один, хто бачить гниль навколо, 
Хто в темряві шукає вільний шлях. 
І крізь облуду, крики й кров'яну покору 
Він мчить вперед, лишивши навіть страх. 
Але у хащах стін та мертвих правил
З екранів голос шепче крізь пітьму:
"Куди ідеш? Тут пастки, біль і зради.
Схились, мовчи – і світ впаде в ярму."
І ті, що поруч йшли крізь ніч страждання,
Що клялися разом йти до кінця,
Схилились, стали плоттю свого пана,
Продавши крик свободи за хліба.
І світ завмер, задушений облудою,
Забувши тих, хто впав у боротьбі.
А він іде крізь попіл і розруху,
Несучи правди, світло у собі.
Автор: Сергій Довгополий