компьютерное море

билингва 2016/25


***
я обійняв ці плечі
і притягнув до себе сад
жінки з кобилами волосся
блакитними пульсарами
леопардами в хащах вій.
миттєво запах моря ні здалося.
кімната розламана як апельсин

***
я обнял эти плечи
и притянул к себе сад
женщины с кобылами волос
голубыми пульсарами
леопардами в чащах ресниц.
мгновенно запах моря нет показалось.
комната разломана как апельсин


***
зимовий ранок як зім'ята сигарета
з просипаним тютюном
з піском жовтого фільтра на тротуарі
і слідами собачих лап у дрібному незатишному снігу
брудному і кволому і двірник курить
біля сміттєвих баків
як венеціанський гондольєр з картини Далі -
і проступає краса ранку
як синя густа кров крізь марлю
як сяйво крізь цвіль на іконі
богоматір у супермаркеті
крапля ртуті в калюжі


***
зимнее утро как смятая сигарета
с просыпанным табаком
с песком желтого фильтра на тротуаре
и следами собачьих лап в мелком неуютном снегу
грязном и тщедушном и дворник курит
возле мусорных баков
как венецианский гондольер с картины Дали -
и проступает красота утра
как синяя густая кровь сквозь марлю
как сияние сквозь плесень на иконе
богоматерь в супермаркете
капля ртути в луже


***
Пірс помирав як дитина обхопивши себе за коліна
обвалюючись у море спинами, відбитками паль
що раз по раз відшаровуються
вітрильниками
а яхти шелестіли як накладні нігті
вертикально під пальцями вітру
і за муками пірса спостерігав
затонулий жук-катер з відірваними лапами
і затоплений автобус


***
пирс умирал как ребенок обхватив себя за колени
обваливаясь в море  спинами, отражениями свай
раз за разом отслаивающимися
парусниками
а яхты шелестели как накладные ногти
вертикально под пальцами ветра
и за мучениями пирса  наблюдал
затонувший жук-катер с оторванными лапами
и затопленный автобус

***
я написав вірш,
засунув його в пляшечку цифри,
і кинув у комп'ютерне море,
а воно зависло. заструменіло. зникло.
як бабка рвонуло вгору.   
невже там зараз колібрі та шкарпетка доньки?
потопаючі викидають баласт за борт,
а ми викидаємо найцінніше - дивись,
спогади й одкровення рвонули вгору,
проти течії часу.
проти шерсті всесвіту зоряного і мерзлого.
всупереч і наперекір.
ми життя свої прогризли як плодожерки
у мармуровому яблуці.
колодязь життя покалічений викривлений
ієрогліфом.і відро опускає в нього
контрабандист
із сузір'я Водоноса.

***
я  написал стихотворение,
засунул его в бутылочку цифры,
и бросил в компьютерное море,
а оно зависло.заструилось. исчезло.
как стрекоза рвануло вверх.   
неужели там сейчас колибри и носок дочери?
тонущие выбрасывают балласт за борт,
а мы выбрасываем самое ценное - смотри,
воспоминания и откровения рванули вверх,
против течения времени.
против шерсти вселенной звездной и мерзлой.
вопреки и наперекор.
мы жизни свои прогрызли как плодожорки
в мраморном яблоке.
колодец жизни покалечен  искривлен
иероглифом.и ведро опускает в него
контрабандист
из созвездия Водоноса.