Весна без в йни

У темну ніч,коли мені не спиться.
віршами забринить моя душа,
як декому із вас щось мабуть сниться,
Карпусь напише вам свого вірша.

Життя вже не поставиш на терези
хоч всі роки помітні з висоти,
заплачуть соком в лісі знов берези
війна лишила присмак гіркоти.

Коли приїду,знов піду до лісу,
щоб залишитись з ним на самоті
крізь сльози може,чи дощу завісу
пройду тихенько всі місця святі.

Розквітне мабуть все до того часу,
конвалії і сон,і красень-ряст,
яскравих вражень я залишу масу
віддавши лісу серця свій контраст.

Полину серцем у весняну тишу
зняв павутиння,що на рукаві,
від черевика свіжий слід залишу
у лісі,на прим'ятій я траві.

Теплом барвистим сяє сонце в небі
дорогу перебігли дикі звірі,
для нас усіх-для мене і для тебе
невже війна скінчилась- не повірив?

Весна настала знову все зелене,
птахи співають в лісі тихо-тихо,
не чути більше вже гудків сирени
поема- подарунок вам на втіху.


03.02.2025
О.Чубенко-Карпусь