Я згадую часто своє рідне село.
Як тільки весело в ньому було.
Та нажаль його вже нема,
Залишилась від нього вода лиш одна.
А яка була навколо села краса.
Кругом були ліси , луга.
Річки були , що вели до Дніпра.
Від всього залишилась лише згадка одна.
Я змалку любила ходити у ліс.
Там ягоди , горіхи, гриби, бери не лінись.
А на лугах цвіли різні квітки,
Плела із них віночки я залюбки.
Одягала на голову і уявляла
Себе Мавкою , що всіх зчарувала.
Співала пісні, ті що мама співала
І смутку душа тоді не відчувала.
Та смуток прийшов коли ГЕС збудували.
Водою навколо усе позаливали.
І не стало мого рідного села,
Тому душа буває тепер сумна.
31.01.2025
Я згадую часто свое ридне село
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125013105969
Свидетельство о публикации №125013105969
Рецензии