Втомлене місто і хмари свинцеві
В небі січневому сумно пливуть.
Був би сніжок, всі проблеми життєві
Нам би вдалося усі перетнуть.
Сяяло б сонце, душі було б легше
Мріяти, птахом злітати у синь.
Глянеш на млу – і стискається серце,
Тільки не знає, як вийти з пітьми.
Місто поникле… О, як я з ним схожа!
Смутком огорнуті вулиці, парк,
Ніби нависла ескадра ворожа.
Як подолати цю згубливу рать?
Звідки узяти хоч крапельку віри?
Де рятівничі, сміливі вітри,
Щоб віднесли оці хмари-вампіри,
Злісні поплічники горя й війни?..
Втомлене мiсто
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125013100472
Свидетельство о публикации №125013100472
Рецензии