В лабіринтах душі
Мабуть, все ж таки я заблукала.
Хоч химерні путі
Вже не раз у думках малювала.
Підбираю слова,
Сподіваюсь знайти порятунок.
Аж болить голова,
Так заплутала доля малюнок.
Та слова, як на гріх,
Розсипаються швидко на букви,
Викликають жалі,
Розривають знесилені груди.
Вечір входить у дім,
Колисає думки і втішає.
Тільки прикрощів лід
Душу гірше іржі роз’їдає…
Завтра знов буде день,
Знов блукатиму в закутках долі…
Може, все ж повезе?
Чи сказати мінору: “Доволі”?!.
У лабiринтах душi
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125013100437
Свидетельство о публикации №125013100437
Рецензии