Людолови
Сонця промені згасають
Тупіт кінський, то татари
Як хорти степом шугають.
Крик і стони чути всюди
Ніби диких звірів лови
Свист нагайки, бідні люди
Їх полонять людолови
……
Тих часів важкі уроки
Туга серце огортає
Та невже й у наші роки
Отаке в світі буває?
Так, буває, скрізь розмови
Від безчинств тікають люди
ТЦК - мов людолови
Простий люд хапають всюди
…….
Де Мораль? Мене спитають
Світ летить в провалля з тріском
Де Мораль? Нема моралі,
…виростають обеліски.
10.02.2024р.
Людолови* – історичний роман Зінаїди Тулуб.
Свидетельство о публикации №125013006676