девочка со взглядом волчицы

билингва 2016/25


***
дівчинка з поглядом вовчиці.
поліетиленові сумки в ногах.
завмерла, синьоокий вибух дитинства,
біля сімейного гуртожитку.
штовхає поглядом, як палицею: дядьку, проходь. погляд злий
і неземний.
скривджене створіння, сузір'я - забули назвати,
покликати на вечірку знаків зодіаку.
цунамі в колбі - її очі.
вперлася метровими товщами синіх вод
у міцні скельця.
але світ не пускає.

образливі прізвиська. практично злидні.
таргани кусають сплячих принцес за вії.
світ їй тільки сниться,
проноситься восьмипалубним крейсером-кошмаром.
а вона -крихітка,
колюча крихта з вуст іванушки-дурника. і що ж щастя?
заглушка для свідомості.
так осу закривають у порожній пляшечці пепсі. щастя.
танець п'яного на кораблі
ось-ось випаде за борт. нічого не згадає до ранку.
і немає в неї крутого/пристойного
мобільника,
щоб піти в задзеркалля для дилд,
до всіх цих ельфів, барбей, гарріпотерів і котів.
дітям і дорослим, посадженим на м'який
нашийник цифри.

вона ж - полин, усипаний кліщами.
стирчить у ситці та сланцях у всіх на виду.
сторожить сумки матері. небо каламутне
і широке, як скатертина, в жирних плямах хмар,
і навколо розкидані
мільярди дрібних каменів-людей.
і кожен впивається в спину й обличчя
гострою відверненістю.
замарашка. голота.
дівчинка-цунамі, одного разу ти
виростеш
з прекрасного каченяти в гидкого лебедя,
психанеш і зметеш під три чорти
весь цей модний гордовитий світ.
маленький знедолений диявол
сидить у надувному човні і махає веслами.
горять локони. і я
ховаю очі. обпікаюся об лють.
я камінь, я камінь. не хороший, не поганий -
один із мільярдів чужих світів.
повернутий спиною, згорнутий, як руберойд.
селянин
з маскою тигра на потилиці.

***
девочка со взглядом волчицы.
полиэтиленовые сумки в ногах.
замерла, синеглазый взрыв детства,
возле семейной общаги.
толкает взглядом, как палкой: дядя, проходи. взгляд злой
и неземной.
обиженное создание, созвездие - забыли назвать,
позвать на вечеринку знаков зодиака.
цунами в колбе - ее глаза.
уперлась метровыми толщами синих вод
в прочные стеклышки.
но мир не пускает.

обидные прозвища. практически нищета.
тараканы кусают спящих принцесс за ресницы.
мир ей только снится,
проносится восьмипалубным крейсером-кошмаром.
а она -крошка,
колючая крошка с уст иванушки-дурачка. и что же счастье?
заглушка для сознания.
так осу закрывают в пустой бутылочке пепси. счастье.
танец пьяного на корабле
вот-вот выпадет за борт. ничего не вспомнит к утру.
и нет у нее крутого/приличного
мобильника,
чтобы уйти в зазеркалье для дылд,
ко всем этим эльфам, барбям, гаррипотерам и котам.
детям и взрослым, посаженным на мягкий
ошейник цифры.

она же -полынь, усыпанная клещами.
торчит в ситце и сланцах у всех на виду.
сторожит сумки матери. небо мутное
и широкое, как скатерть, в жирных пятнах облаков,
и вокруг разбросаны
миллиарды мелких камней-людей.
и каждый впивается в спину и лицо
острой отвернутостью.
замарашка. голытьба.
девочка-цунами, однажды ты
вырастешь
из прекрасного утенка в гадкого лебедя,
психанешь и сметешь к чертям
весь этот модный надменный мир.
маленький отверженный дьявол
сидит в надувной лодке и машет веслами.
горят локоны. и я
прячу  глаза. обжигаюсь о ярость.
я камень, я камень. не хороший, не плохой -
один из миллиардов чужих миров.
повернут спиной, свернут, как рубероид.
крестьянин
с маской тигра на затылке.