Моя дiвчинка

І сонце, і місяць, і зорі, великий світ,
затиснутий в теплих долоньках всього живого,
знаєш, тому пощастило, хто трохи встиг
вдихнути цей запах землі і дощу грибного.
Так легко впустити у річку блискучий м’яч,
спіймать на льоту, то безглузда ідея фікс…
Якщо вже впустила, то гучно на березі плач,
бо хто ж не вдивлявся у хвилі старої Стікс…
Цей світ не спіймати, він перший впіймає тебе,
і треба водити, бо ти від народження лов...
Поплач, моя дівчинко, знаєш, ця гра, то таке,
немає в ній правил, а, отже, нема помилок…
Поплач, моя дівчинко, що там ще буде в житті…
Матуся вже кличе вечеряти, чай охолов...

Твій м’ячик спіймають великі рожеві кити…
То Віра, Надія, і їхня сестричка — Любов…


Рецензии
написано дитиною для дорослішаючих дітей
такі тексти потрібні
й сам маю такі, навмисно пишу
але не опубліковані явно.

Владимир Шеврон   10.02.2025 11:23     Заявить о нарушении
Або написано дорослою людиною для внутрішньої дитини)
Публікуй, чого ти)

Юка Санна   15.02.2025 18:28   Заявить о нарушении
Ніяк не допишу 2 вірші, ... Не вистачає сил

Владимир Шеврон   15.02.2025 20:52   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.