І сонце, і місяць, і зорі, великий світ,
затиснутий в теплих долоньках всього живого,
знаєш, тому пощастило, хто трохи встиг
вдихнути цей запах землі і дощу грибного.
Так легко впустити у річку блискучий м’яч,
спіймать на льоту, то безглузда ідея фікс…
Якщо вже впустила, то гучно на березі плач,
бо хто ж не вдивлявся у хвилі старої Стікс…
Цей світ не спіймати, він перший впіймає тебе,
і треба водити, бо ти від народження лов...
Поплач, моя дівчинко, знаєш, ця гра, то таке,
немає в ній правил, а, отже, нема помилок…
Поплач, моя дівчинко, що там ще буде в житті…
Матуся вже кличе вечеряти, чай охолов...
Твій м’ячик спіймають великі рожеві кити…
То Віра, Надія, і їхня сестричка — Любов…
Моя дiвчинка
© Copyright: Юка Санна, 2025
Свидетельство о публикации №125013005690
Свидетельство о публикации №125013005690
Рецензии
Тепер я - та дівчинка з Вашого вірша.
І дуже вчасно він меня трапився.
Дякую. З теплом.
Анна Владиславовна Смолякова-3 03.03.2025 15:56 • Заявить о нарушении
І дуже вчасно він меня трапився.
Дякую. З теплом.
Анна Владиславовна Смолякова-3 03.03.2025 15:56 • Заявить о нарушении
Дякую, що завітали у мій вірш,
і взагалі,
за все дякую❤️
Юка Санна 03.03.2025 18:01 Заявить о нарушении
і взагалі,
за все дякую❤️
Юка Санна 03.03.2025 18:01 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.