І сонце, і місяць, і зорі, великий світ,
затиснутий в теплих долоньках всього живого,
знаєш, тому пощастило, хто трохи встиг
вдихнути цей запах землі і дощу грибного.
Так легко впустити у річку блискучий м’яч,
спіймать на льоту, то безглузда ідея фікс…
Якщо вже впустила, то гучно на березі плач,
бо хто ж не вдивлявся у хвилі старої Стікс…
Цей світ не спіймати, він перший впіймає тебе,
і треба водити, бо ти від народження лов...
Поплач, моя дівчинко, знаєш, ця гра, то таке,
немає в ній правил, а, отже, нема помилок…
Поплач, моя дівчинко, що там ще буде в житті…
Матуся вже кличе вечеряти, чай охолов...
Твій м’ячик спіймають великі рожеві кити…
То Віра, Надія, і їхня сестричка — Любов…
Моя дiвчинка
© Copyright: Юка Санна, 2025
Свидетельство о публикации №125013005690
Свидетельство о публикации №125013005690
Рецензии
Невероятно красиво, и именно на этой певучей мові...
И журба́ плавно подхватывается заВЕРШающей строчкой...
Вот умеешь же, Юка, зацепить за живое...
Всем нам Мира и поскорее...
с теплом )))
Чиж Арина 30.01.2025 16:49 • Заявить о нарушении
И журба́ плавно подхватывается заВЕРШающей строчкой...
Вот умеешь же, Юка, зацепить за живое...
Всем нам Мира и поскорее...
с теплом )))
Чиж Арина 30.01.2025 16:49 • Заявить о нарушении