Украинский перевод Юлии Идлис

«– что ты плачешь над городом…»

– что ты плачешь над городом
недотрога?
– собирайся
память моя
в дорогу
потихоньку сворачивай лазареты
походные кухни
перевязочные палатки
подбирай свои юбки, кресты, облатки,
детский лепет
краснухой неопалимый
память моя выходит из назарета
на дорогу
к иерусалиму
– что ты видишь вокруг?
– перекошенные овраги
перепаханные дороги
память, память моя недотрога
дорогая моя незабудка
прикоснуться к тебе письмом, что ли, слишком много
не касаться ли
слишком жутко
пусто пусто вокруг
словно все невозможное
совершила
память память моя идет
от подножия
до вершины
– сверху видно как город
колышется перед боем
то есть бурей
перед
минаретами весь исколот
подбирается весь как воин
и дрожит с головы до пят
перед этим
память
скажу тебе самое дорогое
быть никем не хочется
только еще собою
никого не жалко
более чем себя

***

«–що ти плачеш над містом…»

– що ти плачеш над містом
недоторка, маця?
– збирайся
пам'ять моя
у дорогу, збирайся
потихеньку згортай лазарети
похідні кухні
перев'язувальні намети
підбирай свої спідниці, хрести, облатки,
дитячий белькіт
краснухою незпалимий
пам'ять моя виходить із назарету
на шляху
до єрусалиму
– що ти бачиш навколо?
– перекошені яри
переорані шляхи
пам'ять, пам'ять моя недоторка
люба моя незабудька
доторкнутися до тебе листом, чи що, чимало торків
чи не торкатися
надто лячно
порожньо порожньо навколо
ніби все неможливе
зробила
пам'ять пам'ять моя йде
від підніжжя
до вершини
– зверху видно як місто-молот
хитається перед боєм
тобто буревієм
перед
мінаретами весь сколот
приладжується весь як вояк
і тремтить від макітри до п'ят
перед цим
пам'ять
скажу тобі найдорожче
бути ніким не хочеться
тільки ще собою
нікого не шкода
більш ніж себе