Серце своє віддала я любові.
Світло яскраво палає в душі.
В посмішках щирих, прихованих в долі,
бачила часто на Небі вночі -
Зіроньку світлу, красиву і ясну.
Зоряне Небо то справжній магніт.
Бог дарував мені в нічку прекрасну
радість земну, що прикрашує світ.
Світ став із ним набагато багатшим:
теплим, квітучим і навіть п"янким.
та на шляху, з набуттям нових значень,
швидко розсіявся солода дим.
Зірки життя то суцільнії вежі.
Вабило Небо і даль висоти.
То ж і душа перетнувши всі межі.
В Небо поринуло із темноти.
Зараз в тім Небі, у сонячнім світлі,
бачу, як лине у променях знов:
чисте, яскраве і ніжне повітря -
світлої віри гаряча любов!
Свiтло вiри гаряча любов...
© Copyright: Лариса Семенец, 2025
Свидетельство о публикации №125013005001
Свидетельство о публикации №125013005001
Рецензии